Відцвіли веселки променисті
На сяйного літечка крилі,
За птахами відлітає листя,
Синій камінь неба у намисті
Золотої осені, як лід,
Інеєм світанки трави студять,
Та душі остуда не займа.
Полуднева просинь день голубить
І надій вітрило підійма.
Автор: Степан Алич
Немає коментарів:
Дописати коментар